Nagios Core — один з найстаріших і найпоширеніших інструментів моніторингу інфраструктури з відкритим кодом. У цій статті розглянемо, як встановити Nagios Core та клієнт NRPE на VPS на Debian, Ubuntu та AlmaLinux, а також базові модулі системи.

Що таке Nagios Core

Nagios Core — це система моніторингу серверів, мереж та сервісів, яка існує з 2002 року і досі активно розвивається. На відміну від Zabbix чи Prometheus, Nagios історично збирається з вихідного коду, а не встановлюється готовим пакетом — це дає повний контроль над збіркою, але й вимагає трохи більше кроків при встановленні.

Базові модулі Nagios

• Nagios Core — головний движок, який планує перевірки, оцінює статуси й надсилає сповіщення.
• Nagios Plugins — окремий набір виконуваних скриптів (check_http, check_disk, check_load тощо), які реально виконують перевірки.
• NRPE (Nagios Remote Plugin Executor) — агент для віддалених Linux-серверів, який дозволяє Nagios Core виконувати плагіни на клієнтській машині, а не лише перевіряти її ззовні.
• Web-інтерфейс (CGI) — класична панель на Apache + PHP для перегляду статусів хостів і сервісів.
• NCPA (Nagios Cross-Platform Agent) — сучасніша альтернатива NRPE, працює і на Linux, і на Windows, через HTTP API замість окремого протоколу.
• Host/Service Groups — угруповання хостів і перевірок для зручного перегляду й масових дій.
• Notifications та Escalations — правила сповіщень і ескалації, якщо проблему довго не підтверджують.

Що має бути готово заздалегідь

• VPS для Nagios сервера з Debian 12, Ubuntu 22.04/24.04 або AlmaLinux 8/9
• Доступ sudo або root
• Мінімум 1 ГБ RAM для невеликої кількості хостів

Встановлення Nagios Core на Debian та Ubuntu

Крок 1. Встановлення залежностей збірки

sudo apt update
sudo apt install -y build-essential gcc make unzip libgd-dev libssl-dev apache2 php libapache2-mod-php php-gd openssl wget curl autoconf gettext

Крок 2. Створення користувача та групи команд

sudo useradd -m -s /bin/bash nagios
sudo groupadd nagcmd
sudo usermod -aG nagcmd nagios
sudo usermod -aG nagcmd www-data

Крок 3. Завантаження та збірка Nagios Core

cd /tmp
wget https://github.com/NagiosEnterprises/nagioscore/archive/refs/tags/nagios-4.5.12.tar.gz
tar xzf nagios-4.5.12.tar.gz
cd nagioscore-nagios-4.5.12

./configure --with-httpd-conf=/etc/apache2/sites-enabled --with-command-group=nagcmd
make all
sudo make install
sudo make install-init
sudo make install-config
sudo make install-commandmode
sudo make install-webconf

Крок 4. Встановлення Nagios Plugins

cd /tmp
wget https://github.com/nagios-plugins/nagios-plugins/archive/refs/tags/release-2.4.12.tar.gz
tar xzf release-2.4.12.tar.gz
cd nagios-plugins-release-2.4.12
./tools/setup
./configure
make
sudo make install

Крок 5. Обліковий запис для веб-інтерфейсу

sudo htpasswd -c /usr/local/nagios/etc/htpasswd.users nagiosadmin
sudo a2enmod rewrite cgi
sudo systemctl restart apache2

Крок 6. Запуск служби

sudo systemctl enable --now nagios
sudo systemctl status nagios

Встановлення Nagios Core на AlmaLinux

На RPM-дистрибутивах простіше скористатись готовим пакетом з EPEL, ніж збирати з нуля.

Крок 1. Підключення EPEL, CRB та встановлення

sudo dnf config-manager --set-enabled crb
sudo dnf install -y epel-release
sudo dnf install -y nagios nagios-common nagios-plugins nagios-plugins-all nrpe httpd php php-fpm nano
sudo systemctl enable --now php-fpm

Крок 2. Обліковий запис для веб-інтерфейсу

sudo htpasswd -c /etc/nagios/passwd nagiosadmin

Крок 3. Запуск служб

sudo systemctl enable --now nagios
sudo systemctl enable --now httpd

Доступ до веб-інтерфейсу

http://IP_ВАШОГО_СЕРВЕРА/nagios

Логін — nagiosadmin, пароль — той, що встановили на кроці з htpasswd.

Встановлення клієнта NRPE на моніторингових серверах

NRPE ставиться на кожен сервер, який хочете перевіряти зсередини (навантаження CPU, вільна пам’ять, диски тощо), а не тільки ззовні по мережі.

Debian / Ubuntu:

sudo apt install -y nagios-nrpe-server nagios-plugins

AlmaLinux:

sudo dnf config-manager --set-enabled crb
sudo dnf install -y epel-release
sudo dnf install -y nrpe nagios-plugins-all openssl nano

Налаштуйте, з яких IP дозволені підключення:

sudo nano /etc/nagios/nrpe.cfg

Знайдіть і змініть:

allowed_hosts=127.0.0.1,IP_NAGIOS_СЕРВЕРА

Перезапустіть службу:

sudo systemctl restart nrpe
sudo systemctl enable nrpe

Відкрийте порт 5666 на хості

Debian/Ubuntu (UFW):

sudo ufw allow from IP_NAGIOS_СЕРВЕРА to any port 5666

AlmaLinux (firewalld):

sudo firewall-cmd --permanent --add-rich-rule='rule family="ipv4" source address="IP_NAGIOS_СЕРВЕРА" port protocol="tcp" port="5666" accept'
sudo firewall-cmd --reload

Перевірте з боку сервера, що порт реально доступний:

nc -zv IP_ХОСТА 5666

Підключення клієнта до сервера

Шлях до конфігураційних файлів залежить від способу встановлення самого Nagios: Debian/Ubuntu (збірка з джерел) — файли лежать у /usr/local/nagios/etc/objects/; AlmaLinux (пакет з EPEL) — файли лежать у /etc/nagios/objects/.

Крок 0. Встановіть плагін check_nrpe на самому сервері

Ubuntu/Debian:

sudo apt install -y nagios-nrpe-plugin

AlmaLinux:

sudo dnf install -y nagios-plugins-nrpe

Перевірте, що бінарник з’явився:

which check_nrpe || find / -name check_nrpe 2>/dev/null

Крок 1. Оголосіть команду check_nrpe в конфігурації сервера

Спершу перевірте, чи команда вже є:
Ubuntu/Debian:

grep -r "check_nrpe" /usr/local/nagios/etc/objects/commands.cfg

AlmaLinux:

grep -r "check_nrpe" /etc/nagios/objects/commands.cfg

Якщо команди немає (порожній вивід) — додайте в кінець відповідного файлу commands.cfg:

define command {
    command_name check_nrpe
    command_line $USER1$/check_nrpe -H $HOSTADDRESS$ -c $ARG1$
}

define command {
    command_name    check_disk
    command_line    $USER1$/check_disk -w $ARG1$ -c $ARG2$ -p $ARG3$
}

Після додавання обов’язково перезапустіть Nagios (див. Крок 4 нижче) — сама по собі зміна файлу конфігурації не застосовується “на льоту”.

Крок 2. Опишіть клієнта окремим файлом

Створіть новий файл — назва довільна, головне розширення .cfg.

Ubuntu/Debian:

sudo nano /usr/local/nagios/etc/objects/client1.cfg

AlmaLinux:

sudo nano /etc/nagios/objects/client1.cfg

Впишіть конкретний хост і сервіси, наприклад для сервера з IP 192.168.1.50 (вміст файлу однаковий для обох дистрибутивів):

define host {
    use                  linux-server
    host_name            web-01
    alias                Веб-сервер 01
    address              192.168.1.50
}

define service {
    use                  generic-service
    host_name            web-01
    service_description  CPU Load
    check_command        check_nrpe!check_load
}

define service {
    use                  generic-service
    host_name            web-01
    service_description  Вільне місце на диску
    check_command        check_nrpe!check_disk
}

Тут use linux-server і use generic-service — це готові шаблони, які вже йдуть у стандартній конфігурації Nagios (templates.cfg), з них успадковуються базові налаштування на кшталт інтервалу перевірок.

Крок 3. Підключіть новий файл до основної конфігурації

Цей крок обов’язковий для **обох** дистрибутивів — навіть якщо в nagios.cfg вже є директива cfg_dir, варто явно перевірити й за потреби додати рядок, інакше новий файл хоста просто не підхопиться.

Ubuntu/Debian:

sudo nano /usr/local/nagios/etc/nagios.cfg

Додайте рядок:

cfg_file=/usr/local/nagios/etc/objects/client1.cfg

AlmaLinux:

sudo nano /etc/nagios/nagios.cfg

Перевірте, чи є рядок:

cfg_dir=/etc/nagios/objects

Якщо його немає або він закоментований (# на початку) — додайте чи розкоментуйте, або пропишіть окремий файл явно:

cfg_file=/etc/nagios/objects/client1.cfg

Крок 4. Перевірте конфігурацію й перезапустіть

Ubuntu/Debian:

sudo /usr/local/nagios/bin/nagios -v /usr/local/nagios/etc/nagios.cfg
sudo systemctl restart nagios

AlmaLinux:

sudo /usr/sbin/nagios -v /etc/nagios/nagios.cfg
sudo systemctl restart nagios

Прапорець -v перевіряє синтаксис і посилання між файлами, не запускаючи саму службу — якщо є помилка (наприклад, друкарська помилка в назві команди чи хоста), вона покаже точний рядок і файл, де проблема, ще до перезапуску.

Основні плагіни та де вони лежать

Шлях до плагінів залежить від способу встановлення — це важливо знати, бо саме цей шлях підставляється в command_line при оголошенні нових команд (замість $USER1$, яка вказує саме на цю директорію).

• Debian/Ubuntu (збірка з джерел): /usr/local/nagios/libexec/
• AlmaLinux (пакет з EPEL): /usr/lib64/nagios/plugins/

Найпоширеніші плагіни, які реально використовуються майже в кожній конфігурації:

• check_disk — вільне місце на дисках і розділах.
• check_load — середнє навантаження CPU (load average).
• check_users — кількість активних користувацьких сесій.
• check_procs — кількість запущених процесів (зокрема корисно для виявлення “зависаючих” чи runaway-процесів).
• check_swap — вільне місце в swap.
• check_ping — доступність хоста та затримка по ICMP.
• check_tcp — перевірка, чи відкритий конкретний TCP-порт.
• check_http — доступність веб-сервера, код відповіді, вміст сторінки.
• check_ssh — доступність SSH-служби.
• check_nrpe — виклик перевірок на віддаленому хості через NRPE-демон (детально розглянуто вище).

Побачити повний список встановлених плагінів можна командою:

ls /usr/local/nagios/libexec/

або на AlmaLinux:

ls /usr/lib64/nagios/plugins/

Кожен плагін підтримує прапорець --help, який показує всі доступні параметри — це швидше й надійніше, ніж шукати документацію в інтернеті для конкретної версії:

/usr/lib64/nagios/plugins/check_disk --help

Nagstamon — десктопний клієнт замість постійно відкритої вкладки браузера

Якщо не хочете тримати вкладку з веб-інтерфейсом Nagios відкритою весь час, є зручна альтернатива — Nagstamon, безкоштовний десктопний застосунок з відкритим кодом для Windows, Linux і macOS.

Nagstamon підключається до вашого Nagios-сервера (а також Icinga, Centreon, Opsview, Check_MK та інших сумісних систем) і показує статус хостів і сервісів прямо в системному треї — іконка сама змінює колір при появі проблеми, без потреби постійно оновлювати сторінку в браузері. При наведенні курсора розгортається детальний список проблемних хостів і сервісів, а через контекстне меню можна одразу підключитись до проблемного сервера по SSH, RDP чи VNC.

• Офіційний сайт: nagstamon.de
• Вихідний код: github.com/HenriWahl/Nagstamon

Для підключення потрібно лише вказати адресу вашого веб-інтерфейсу Nagios (http://IP_ВАШОГО_СЕРВЕРА/nagios) та обліковий запис, створений на кроці з htpasswd — жодних додаткових налаштувань на боці сервера не потрібно.

Якщо плануєте моніторити велику кількість хостів чи тримати довгу історію перевірок — варто одразу підібрати VPS з достатнім запасом ресурсів під сам сервер Nagios, оскільки кожна активна перевірка споживає CPU й пам’ять, а частота опитування напряму впливає на навантаження при великій кількості хостів.